У статті представлені сучасні дані про вплив неспецифічних факторів захисту на стан місцевого імунітету на рівні слизової оболонки носо та ротоглотки. Обговорюються властивості ферменту лізоциму, що володіє бактерицидною, противірусною, антимікотичною, протизапальною та імуномодулюючою дією.
Спеціалістам
Фарингіт — це запалення глотки, що діагностується клінічно і може бути викликане інфекційними або неінфекційними причинами (Bochner et al., 2017; Gereige, Cunill-DeSautu, 2011). В англомовній літературі вживаються різноманітні терміни на означення запалення глотки — і pharyngitis, і sore throat, і pharyngotonsillitis. Іноді сюди зараховують і гострий тонзиліт.
Актуальність проблеми раціональної фармакотерапії запальних захворювань глотки у дітей обумовлена широкою поширеністю даної патології. Діагностика гострого тонзилофарингіту у дітей передбачає диференціацію на імовірно вірусну і бактеріальну (в тому числі β-гемолітичний стрептокок групи А) етіологію з відповідним алгоритмом антимікробної терапії.
На сьогодні в усьому світі найчастішою патологією в амбулаторній практиці педіатра та сімейного лікаря є гострі респіраторні інфекції (ГРІ). Розповсюдженість ГРІ становить 18 тис. випадків на 100 тис. дорослого населення, серед дітей цей показник в 3,6 разу вищий – більше 67 тис. випадків на 100 тис.