Тонзиліт — це запалення мигдаликів, поширена проблема, яка може спровокувати бактеріальною або вірусною інфекцією.
«Хронічний» або рекурентний тонзиліт
Такий стан періодично трапляється в значного відсотка населення, особливо в дітей. Хронічний тонзиліт — це стан, який діагностується при спалахах гострого тонзиліту 7 і більше разів на рік. Цей стан потребує пильної до себе уваги та адекватного своєчасного лікування під контролем кваліфікованого лікаря (1).
Причини виникнення
Отже, про розвиток рекурентної або, як її часто називають, хронічної хвороби говорять у разі рецидивуючих запальних процесів у піднебінних мигдаликах. Також така форма захворювання проявляється тривалим запаленням — воно турбує людину понад 2 тижні.
Симптоми хронічного тонзиліту є менш вираженими, ніж прояви гострої інфекції, і включають:
- запалення горла;
- першіння в горлі та біль у горлі, інтенсивність якого зростає під час ковтання;
- візуальне збільшення мигдаликів;
- збільшення розмірів лімфатичних вузлів на шиї, вони також можуть ставати болючими;
- незначне підвищення температурних показників — найчастіше спостерігається температура 37 — 38 °С;
- візуально помітні вкраплення на мигдаликах — так звані пробки, вони мають білий, жовтий або коричневий відтінок, можуть бути м’якими або щільними;
- виникнення неприємного запаху з ротової порожнини;
- втома, слабкість, зниження апетиту.
Хронічна форма тонзиліту (рекурентна форма тонзиліту) супроводжується візуальним почервонінням запалених тканин. На язиці нерідко візуалізується наліт (2)
Що таке мигдалини та навіщо вони потрібні людині?
Мигдалики (саме піднебінні мигдалики — гланди) є парним органом. Вони необхідні для адекватного захисту організму від інфекцій. Мигдалики стають першим бар’єром для інфекційних агентів і блокують потрапляння вірусів, бактерій і грибків углиб організму. У разі потрапляння таких речовин на гланди імунітет одразу ж реагує і починає виробляти антитіла для боротьби з ними.
За значного мікробного навантаження та одночасного ослаблення імунітету імунітет не справляється — патологічні мікроорганізми починають активно розмножуватися безпосередньо на поверхні мигдаликів. Саме так відбувається розвиток тонзиліту.
Чому виникає хронічний тонзиліт?
У лікуванні гострого тонзиліту можуть бути застосовані препарати місцевої дії, які впливають на перебіг захворювання і покращують якість життя пацієнтів1.
Основні причини хронічного тонзиліту — недостатньо ефективне лікування гострої форми хвороби (вона також відома як ангіна) або інших інфекційних захворювань ЛОР-органів (переважно носоглотки). Зокрема, хвороба може розвинутися під час прийому антибіотиків, які не діють на конкретного збудника інфекції.
Хронічний тонзиліт у дорослих і дітей може з’являтися за недостатньої активності імунітету, зокрема на тлі імунодефіцитних хвороб і станів. Ще мигдалини можуть запалюватися через стрептококову інфекцію — такий різновид бактерій часто спричиняє стійке уповільнене запалення, яке важко піддається лікуванню. А заразитися ними можна дуже легко — від людей, які є переносниками та навіть не підозрюють, що розносять інфекцію.
Учені припускають, що схильність до розвитку хронічного тонзиліту може передатися на генетичному рівні (4).
Таким препаратом для дітей від 3 років є Лісобакт® льодяники пресовані (іноді його називають «таблетки Лісобакт»).
Завдяки своєму складу (лізоцим і піридоксин), Лісобакт® м’яко впливає на уражені ділянки, сприяючи відновленню захисних функцій слизової горла та всієї ротової порожнини.
Лікування хронічного тонзиліту
Як лікувати хронічний тонзиліт визначає лікар після проведення детальної діагностики. Залежно від стадії захворювання та особливостей його перебігу терапія може бути консервативною або оперативною. Консервативне лікування за призначенням лікаря зазвичай включає:
- антибіотикотерапію — антибіотики підбираються з урахуванням чутливості збудника. Важливо зазначити, що рішення про призначення антибіотика ухвалює виключно лікар, оскільки безконтрольне приймання антибіотика може призвести до тяжких наслідків для здоров’я;
- лікування супутніх хвороб — вогнищ інфекції, наприклад, стоматологічних проблем, проблем із синусами носа тощо;
- промивання лакун мигдаликів у ЛОР-кабінеті, для цього використовують протизапальні засоби, антибіотики, антисептики;
- прийом нестероїдних протизапальних ліків;
- фізіотерапевтичні процедури (у т.ч. лазеротерапію та УВЧ);
- лікування вдома — полоскання, інгаляції, дієта, приймання Лісобакт;
- вітаміни та інші загальнозміцнювальні засоби.
У разі неефективності консервативної терапії необхідне оперативне лікування. Пацієнту проводять тонзилектомію — це видалення мигдалин.
У будь-якому разі лікування хронічного тонзиліту здійснюється під контролем лікаря. Досвідчений фахівець підкаже, чим полоскати горло і в якому порядку проходити всі процедури для придушення запального процесу. Під грамотним лікарським контролем можна не тільки придушити загострення хронічного тонзиліту, а і знизити ризик рецидивів хвороби. Варто враховувати, що під час вагітності лікування хвороби здійснюється тільки під наглядом лікаря — багато ліків майбутнім мамам категорично протипоказані.
Багато хто цікавиться, як вилікувати хронічний тонзиліт раз і назавжди (чи можливо це). Насправді консервативне лікування допомагає лише мінімізувати ризики ускладнень. Радикально позбутися проблеми можна лише шляхом видалення мигдалин, але в цьому далеко не завжди є необхідність (5).
Використання Лісобакта при хронічному тонзиліті
Лісобакт® — це лінійка препаратів для лікування ЛОР-захворювань. Вони можуть допомогти в придушенні збудників запального процесу та профілактиці рецидивів хронічної інфекції. Зазвичай пацієнтам із рецидивуючим тонзилітом прописують:
- Лісобакт® льодяники пресовані
- Лісобакт Компліт Спрей
- Лісобакт Дуо® льодяники пресовані
Лісобакт® при тонзиліті. Основний компонент цього засобу — лізоцим, який має антибактеріальні, противірусні та антигрибкові властивості. Він також чинить протизапальну дію і підвищує неспецифічну опірність організму. Лізоцим сприяє пригніченню хронічного запального процесу та відновленню тканин мигдаликів і функціональності цих органів. Лісобакт Компліт Спрей та льодяники пресовані Лісобакт Дуо® додатково містять цетилпіридиній. Він є антисептиком і проникає дуже глибоко в тканини, знищуючи джерело інфекції. Звичайні льодяники Лісобакт® містять ще й піридоксин (вітамін В6), який володіє захисними властивостями та сприяє відновленню слизових оболонок. А в складі спрею є лідокаїн — знеболювальний компонент.
Профілактика хронічного тонзиліту
Профілактика хронічного тонзиліту включає:
- своєчасне лікування зубів та інших вогнищ запалення в організмі;
- профілактику переохолоджень;
- відмову від шкідливих звичок;
- своєчасне лікування гострого тонзиліту;
- регулярну фізичну активність;
- мінімізацію контактів з особами, які мають симптоми ГРЗ;
- раціональне, збалансоване харчування.
Хронічний тонзиліт — поширена проблема, яка суттєво знижує якість життя і, за відсутності лікування, збільшує ризик виникнення різних проблем зі здоров’ям. Те, чим небезпечна ця недуга, так це інтоксикацією організму та важкими ускладненнями (у т.ч. міокардитом, ревматизмом, гломерулонефритом). Тому рецидиви гострого тонзиліту і тривале уповільнене запалення вимагають обов’язкової консультації лікаря та очного огляду. Терапія такого стану підбирається в індивідуальному порядку.
- Mujtaba Alrayah. The Prevalence and Management of Chronic Tonsillitis: Experience From Secondary Care Hospitals in Rabak City, Sudan. Cureus. 2023 Feb; 15(2).
- Jackie Anderson; Elizabeth Paterek. Tonsillitis. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-.
- Jochen P. Windfuhr, Nicole Toepfner, Gregor Steffen etc. Clinical practice guideline: tonsillitis I. Diagnostics and nonsurgical management. European Archives of Oto-Rhino-Laryngology volume 273, pages973–987 (2016)
- Peter Bager, Giulia Corn, Jan Wohlfahrt etc. Familial aggregation of tonsillectomy in early childhood and adolescence. Clin Epidemiol. 2018; 10: 97–105.
- Tonsillectomy for recurrent tonsillitis. EBI AOMRC