Тонзиліт — це інфекція мигдалин, яка, подібно інтернету, не має кордонів і покриває усю планету. Їй підвладні дорослі та діти, вона приходить у самий невдалий момент, але все не так страшно, якщо вчасно вжити заходів.
symptoms-img
ТОНЗИЛІТ — що, звідки, як ???

“Я хворію тобою” …у такому контексті й, бажано, зі взаємною відповіддю ми готові хворіти. З усіма ж іншими проявами хвороб, пов’язаними з болем, жодна людина не бажає мати справу. На жаль, хвороби — це частина нашого життя, а їх різновидів, видів і підвидів безліч. Одне з захворювань, яке часто зустрічається — тонзиліт.
Тонзиліт — слово не нове, а часто-густо вживане, коли справа стосується болю в горлі. Але для людей, які не пов’язані з медициною, тонзиліт (як і ларингіт або фарингіт) — це «щось там пов’язане з горлом».
Отже, тонзиліт — це запалення піднебінних мигдалин, які, до речі, носять свою назву через схожість з мигдальним горіхом. Мигдалин усього 6 і вони є у кожної людини: пара піднебінних мигдалин, пара трубних, одна носоглоткова і одна язична. Саме піднебінні мигдалини ми звикли називати «гландами». І саме їх ми бачимо, коли широко відкриваємо рот із протяжним: а-а-а!

Звідки береться тонзиліт?

Починається захворювання після попадання всередину мікроорганізмів. На старті реагують мигдалини, так як саме вони є першою лінією захисту.

Збудниками тонзиліту може бути вірусна інфекція (приблизно у 80% випадків), бактеріальна інфекція (близько 20% випадків) або грибкова інфекція.

Є два найпоширеніші варіанти зараження:

  • перший — коли сили організму вичерпуються, а значить імунна система дає збій. Іншими словами, внаслідок ослаблення імунної системи через банальне переохолодження, сезонні перепади, строгі та одноманітні дієти, а також карієс, гінгівіт, закладеність носа і т.д.
  • другий (він же наслідок першого) — коли відбувається зовнішнє інфікування. Тобто на тлі зниження імунітету відбувається зараження повітряно-крапельним шляхом від людини, яка вже страждає на цю недугу.

Як ви вже здогадалися, щоб захворіти необхідний комплекс факторів в один момент і … “Здрастуй, тонзиліт”. А далі все залежить від наших дій. Зволікання загрожує гострим і навіть хронічним тонзилітом.

Симптоми, які проявляються при тонзиліті:

  • біль у горлі та біль при ковтанні;
  • підвищена або висока температура;
  • червоні мигдалини;
  • опухлі мигдалини з білими крапками (гноєм);
  • труднощі при ковтанні;
  • головний біль;
  • млявість;
  • нудота, блювота, зміни в звуці голосу (іноді).
Як боротися з тонзилітом?

Причин багато, рішення одне — СВОЄЧАСНЕ і ПРАВИЛЬНЕ лікування.

Ще зовсім недавно видалення піднебінних мигдалин вважалося нескладним і необхідним заходом для запобігання частим ангінам (ангіна — це більш поширена назва гострого тонзиліту). На даний час думка кардинально змінилася, так як вважається, що мигдалини є важливим елементом імунної системи. Вони формують щось на зразок імунного кільця, яке, у свою чергу, затримує значну кількість мікробів.

Сьогодні, в більшості випадків, лікарі не видаляють мигдалики, вважаючи за краще підібрати ефективне лікування.

Тактика лікування тонзиліту полягає у наступних призначеннях:

  • льодяники для розсмоктування — швидко і ефективно усувають біль у горлі, знімають запалення, набряк;
  • полоскання горла — один з важливих способів боротьби з ангіною, тому що полоскання дозволяє виполіскувати хвороботворні мікроорганізми, розм’якшує гнійні скоринки, змиває наліт;
  • питво — велика кількість рідини (бажано теплої, не гарячої) запобігає першінню і пересиханню у горлі;
  • відпочинок — потрібен організму для накопичення енергії та боротьби з інфекцією.

Крім того, жарознижувальні, болезаспокійливі препарати, антибіотикотерапія і зволоження повітря полегшать загальний стан.
Лісобакт — це препарат від болю в горлі, а точніше унікальна комбінація лізоциму та вітаміну В6, яка забезпечує місцеве лікування ротоглотки від вірусів, бактерій і грибів, і, таким чином, усуває причину болю і запалення в горлі, запобігаючи повторному зараженню і забезпечуючи захист слизової оболонки. Лісобакт зміцнює місцевий імунітет, знищує віруси, бактерії, гриби, захищає мікрофлору ротової порожнини.

Лісобакт — безпечний препарат, так як до його складу входять натуральні антибактеріальні ферменти «лізоцим» і «піридоксин» (вітамін В6).

Лізоцим — це фермент, який руйнує бактерії та має антисептичну дію. Лізоцим присутній у слині, сльозах, грудному молоці, крові, суглобових хрящах і навіть печінці кожної людини. А це означає, що наш організм дуже часто сам справляється з мікробами, без нашого втручання. Але коли наша імунна система слабшає, у нашому організмі знижується рівень концентрації лізоциму. Для того, щоб відновити його концентрацію в організмі, необхідний Лісобакт. Лісобакт прискорить процес одужання, знизить ризик ускладнень і повторних захворювань.

Історія знає унікальні випадки використання природного лізоциму. Наприклад, за часів першої світової війни, через нестачу лікарських препаратів використовували собак-медиків, які зализували рани і, за рахунок лізоциму в слині, рани знезаражувались і швидше гоїлися.

Користь вітаміну В6 складно переоцінити, тому що насправді відомий В6 — це група вітамінів: піридоксин, піридоксаль, піридоксамін, які тісно пов’язані та діють спільно. У складі Лісобакт вітамін В6 максимально швидко відновлює слизову ротової порожнини і мікрофлору.

Високий рівень безпеки препарату дозволяє застосовувати Лісобакт дітям з 3-х річного віку, по 1 таблетці 3 рази на день.

Дітям віком 7-12 років — по 1 таблетці чотири рази на день. Дорослим і дітям після 12-и років слід приймати по 2 таблетки від 3 до 4 разів на день.

Хронічний тонзиліт — це тривале запалення піднебінних і глоткових мигдалин, що є ускладненням після ангіни або інших інфекційних захворювань.

Прояви і симптоми

На мигдалинах утворюються рубці, звужуються лакунарні отвори, що викликає формування пробок у лакунах і гнійних пробок, нальотів. Усе це підсилює загальне запалення мигдалин.

Лікарі виділяють кілька різновидів хронічного тонзиліту, які розрізняються за частотою загострень і реакцією організму на хворобу:

  • простий хронічний тонзиліт, що характеризується рецидивами з частими гострими ангінами;
  • простий затяжний тонзиліт, який має ознаки уповільненого запального процесу;
  • простий компенсований, має тривалі періоди ремісії з рідкими рецидивами;
  • токсико-алергічний тонзиліт.

Хронічний тонзиліт нерідко називають «гнійною ангіною». До захворювання більше схильні діти та підлітки.

Хронічні захворювання становлять особливу небезпеку через перманенту наявність інфекції в організмі, що може викликати розвиток важких порушень у роботі найрізноманітніших органів і систем. Найчастіше виникають наслідки ревматичного характеру, такі як

  • ревмокардити;
  • ревмополіартріти (коли уражається синовіальна оболонка суглобів);
  • ревмохорея, що впливає на нервову систему організму;
  • запальні патології ревматичного характеру на шкірних покривах.
Як лікувати хронічний тонзиліт?
  • медикаментами;
  • процедурами промивання мигдалин розчинами;
  • фізіотерапією;
  • хірургічним втручанням (у крайніх випадках).

Можна, і навіть потрібно, використовувати комбінації різноманітних методів консервативного лікування.

Важливим аспектом у лікуванні й швидкому одужанні є профілактика тонзиліту:

  • гігієна — загальна, а також ротової і носової порожнини;
  • харчування — збалансоване, важлива регулярність прийому їжі та наявність у раціоні вітамінів;
  • загартовування — регулярне, у тому числі фізичне навантаження (спорт);
  • Лісобакт — для лікування і профілактики захворювання.
Читать также:
read-img
Ангіна – це запальний процес на мигдалинах, який рідко спостерігається ізольовано і не обходиться без...
Детальнiше
read-img
Фарингіт — запальний процес, який вражає слизову глотки і лімфоїдну тканину. Фарингіт бушує у розпал...
Детальнiше
warning__img